"Горизонт Європа": відкриття нових можливостей для інновацій та бізнесу

Президент громадської організації «Міжнародний клуб ділових людей» взяв участь у заході «Горизонт Європа» — масштабній ініціативі, що надає унікальні можливості для підтримки інновацій, підприємництва та розвитку бізнес-проєктів.

Подія відкрила перед учасниками широкий спектр програм і ресурсів, спрямованих на трансформацію креативних ідей у реальні проєкти. У межах заходу було представлено:

• Інформаційні сесії щодо роботи з грантами ЄС.
• Практичні поради від експертів з успішного подання заявок.
• Нетворкінгові можливості для налагодження співпраці з потенційними партнерами та інвесторами.

Захід став не лише джерелом нових знань, а й потужним зарядом енергії та мотивації для подальшої роботи. Представники організації вже готують заявки на кілька перспективних проєктів, які матимуть потенціал для розвитку бізнес-середовища та впровадження інноваційних рішень.

«Міжнародний клуб ділових людей» готовий долати нові виклики та реалізовувати амбітні ініціативи. Завдяки програмі «Горизонт Європа» з’являється можливість вивести українські проєкти на європейський рівень та залучити міжнародне фінансування для їхнього втілення.

Разом до нових горизонтів інновацій та успіху! 

Старт інформаційної кампанії для молоді Северинівської громади

7 жовтня 2024 року у Северинівській громаді розпочалася інформаційна кампанія, спрямована на залучення молоді до активного громадського життя. Ініціатором кампанії виступив керівник Молодіжної ради Владислав Підгаєць спільно з Відділом освіти, молоді та спорту Северинівської сільської ради.

Особливий внесок у підготовку матеріалів зробила волонтерка громадської організації «Міжнародний клуб ділових людей» та кандидатка в Молодіжну раду Вікторія Шевчук. Її активна робота та креативний підхід допомогли зробити кампанію інформативною та цікавою для молоді.

У межах кампанії команда відвідала п'ять освітніх закладів громади:

• Северинівський ліцей
• Чернятинську гімназію
• Маньківецьку гімназію
• Сербинівську гімназію 
• Кудіївецьку гімназію

Під час зустрічей зі школярами організатори кампанії провели інтерактивні бесіди та презентації, під час яких молодь отримала корисну інформацію про можливості участі у громадському житті та реалізації власних ініціатив.

Ці зустрічі продемонстрували, що громада багата на активних, талановитих та ініціативних молодих людей. Багато учнів висловили бажання брати участь у проєктах, спрямованих на розвиток громади та втілення своїх творчих ідей у життя. Кампанія стала платформою для обговорення нових молодіжних ініціатив і потенційних проєктів.

Інформаційна кампанія не лише інформує молодь, а й мотивує до дій. У планах команди — створення постійної платформи для комунікації між молоддю та місцевою владою, а також організація тренінгів, воркшопів та соціальних проєктів.

Українська молодь — це рушійна сила змін, і Северинівська громада готова підтримати кожну ініціативу! 

Відкриття пам’ятника Олександру Довженку на кіностудії імені Олександра Довженка в Києві

 19 вересня 2024 року на кіностудії імені Олександра Довженка в Києві відбулася значуща подія — урочисте відкриття пам’ятника видатному українському режисеру та класику світового кінематографа, Олександру Довженку. Подія зібрала понад тисячу людей, серед яких були студенти кінофакультетів, викладачі, митці, кінокритики та віддані поціновувачі творчості майстра.

У рамках святкових заходів у першому павільйоні кіностудії відбулася ретроспективна демонстрація культових фільмів Довженка. Глядачі мали змогу знову поринути в неперевершену атмосферу його творчості, переглядаючи такі знакові стрічки, як:

• «Земля» (1930) — фільм, що ввійшов до списку найкращих світових кінокартин усіх часів.
• «Арсенал» (1929) — епічне полотно про революційні події.
• «Звенигора» (1928) — міфопоетична стрічка, що поєднала історію та легенду.

Цей кінопоказ дозволив гостям глибше усвідомити унікальний внесок Довженка у розвиток українського та світового кіно.

Новий пам’ятник режисеру став символом визнання та поваги до митця, який своїми фільмами прославив Україну на світовій арені. Скульптура зображає Довженка в момент творчого задуму, підкреслюючи його глибокий зв'язок із природою, людиною та мистецтвом. Цей монумент — не лише данина пам’яті, а й нагадування про важливість української ідентичності в кіно.

Відкриття пам’ятника стало вагомим культурним акцентом для столиці та всієї країни. Воно ще раз нагадало про роль Олександра Довженка як центральної постаті в історії українського кінематографа та натхненника для багатьох поколінь режисерів і сценаристів.

Під час заходу звучали промови про важливість збереження та популяризації української кінематографічної спадщини. Викладачі закликали молодь наслідувати сміливість та новаторство Довженка, адже його творчість залишається актуальною й сьогодні.

Ця подія не лише вшанувала пам'ять видатного митця, але й дала поштовх для нових культурних ініціатив. Вона стала символом непохитної віри в українське кіно та його майбутнє, надихаючи нове покоління митців на великі звершення.

Олександр Довженко завжди залишається живим у своїх фільмах та в серцях тих, хто любить і цінує справжнє українське мистецтво! 

Українці в Європі: Історія, виклики та внесок

 Українці є однією з найбільших і найактивніших діаспор у Європі, історія якої сягає понад століття. Вони не лише інтегруються в нові суспільства, а й збагачують культурне та економічне життя приймаючих країн, зберігаючи свою національну ідентичність. Давайте розглянемо, як сформувалася українська діаспора в Європі, що спричинило хвилі еміграції та які внески роблять українці сьогодні.

Історія еміграції: хвилі та причини

Перша хвиля еміграції наприкінці XIX – на початку XX століття була зумовлена переважно економічними труднощами та політичними утисками в українських землях, що перебували під владою різних імперій.

Після Другої світової війни багато українців опинилися в таборах для переміщених осіб у Німеччині 🇩🇪, звідки згодом емігрували до інших країн Європи.

Сучасна еміграція відбувається у кілька етапів:

1. 1990-ті роки — після розпаду Радянського Союзу українці шукали кращі економічні можливості.
2. Після 2014 року — Революція Гідності та війна на сході України спричинили новий потік еміграції.
3. Після 24 лютого 2022 року — повномасштабне вторгнення змусило мільйони українців шукати безпеку в країнах ЄС.

Сьогодні українці проживають у багатьох європейських країнах, зокрема:

• Польща — одна з найпопулярніших країн для трудової міграції.
• Чехія — українці становлять значну частину робочої сили.
• Німеччина — активна громада з численними культурними осередками.
• Італія — українки часто працюють у сфері догляду та медицини.
• Іспанія, Франція, Нідерланди — зростаючі українські громади.

 Внесок українців у європейське суспільство

1. Економічний внесок
   Українці працюють у різних сферах: від сільського господарства, будівництва до медицини та IT. Вони заповнюють дефіцит робочої сили й сприяють економічному розвитку країн.

2. Культурний розвиток
   Українці засновують школи, церкви та культурні центри. Фестивалі, ярмарки та виставки знайомлять європейців з українською культурою, мовою та традиціями.

3. Наукова та творча діяльність
   Багато українців роблять внесок у науку, мистецтво, спорт і бізнес, представляючи Україну на світовому рівні.

Українці в Європі стикаються з:

• Мовними бар'єрами та необхідністю швидко опановувати нові мови.
• Культурними відмінностями та процесом адаптації.
• Дискримінацією та стереотипами, які, на жаль, іноді існують.

Проте завдяки наполегливості й працелюбності українці успішно долають ці виклики.

Історія українців у Європі — це історія мужності та прагнення до кращого життя. Вони не лише адаптуються до нових умов, а й стають активними громадянами своїх приймаючих країн, збагачуючи їхню культуру та економіку.

Українська діаспора в Європі — це жива спільнота, яка не забуває свої корені, підтримує Україну й продовжує будувати мости між культурами.

Слава Україні та її невтомним представникам по всьому світу! 

Відкрита дискусія та нові перспективи співпраці: зустріч із Павлом Юхимовичем Гриценком

 

Відкрита дискусія та нові перспективи співпраці: зустріч із Павлом Юхимовичем Гриценком

19 червня 2024 року в нашому офісі відбулася зустріч-знайомство з видатним українським мовознавцем, директором Інституту української мови НАН України Павлом Юхимовичем Гриценком. Захід пройшов у конструктивній атмосфері, де поєдналися професійна ділова бесіда та щира зацікавленість обох сторін у розвитку української мови та культури.

Президент громадської організації "МКДЛ" та керівник проєкту Save Ukraine, Юрій Євгенович Андросюк, відкрив зустріч презентацією основних досягнень організації. Він підкреслив, що діяльність "МКДЛ" спрямована на підтримку української мови як важливого культурного та національного надбання. Особливу увагу було приділено ініціативам, які стосуються:

• Підтримки мовознавчих досліджень та популяризації наукових робіт серед широкої аудиторії.
• Залучення молодих науковців до участі в культурно-освітніх проєктах.
• Міжнародного співробітництва для поширення української мови за кордоном.

Юрій Євгенович наголосив на необхідності створення платформ для обміну досвідом між науковцями, освітянами та громадськими діячами, а також для реалізації грантових програм, що підтримують українську культуру та науку.

У своєму виступі Павло Юхимович Гриценко окреслив сучасні виклики та перспективи розвитку українського мовознавства. Він звернув увагу на:

• Важливість мовної ідентичності в умовах глобалізації.
• Необхідність наукової підтримки молодих дослідників, які прагнуть зробити внесок у розвиток української мови.
• Актуальні проблеми мовної політики, зокрема в контексті забезпечення функціонування української мови як державної у всіх сферах життя.

Він також відзначив, що співпраця з громадськими організаціями є ключовою для просування мовознавчих проєктів та створення позитивного інформаційного середовища навколо української мови.

У ході активної дискусії сторони обговорили низку перспективних напрямків для спільної роботи. Зокрема, було вирішено:

1. Налагодити постійну взаємодію для реалізації культурних та освітніх проєктів.
2. Залучати експертів Інституту української мови до консультацій та проведення лекцій, семінарів і воркшопів.
3. Спільно брати участь у грантових програмах для підтримки досліджень і культурних ініціатив.
4. Створити платформи для популяризації української мови серед молоді та міжнародної спільноти.

Ця зустріч стала важливим кроком до поглиблення співпраці між науковою спільнотою та громадським сектором. Спільні зусилля сприятимуть розвитку українського мовознавства, збереженню мовної спадщини та створенню умов для її подальшого процвітання.

Ми впевнені, що разом зможемо реалізувати амбітні проєкти та забезпечити гідне місце української мови у світовому культурному просторі!